ПрограмаМодуль 7 з 8 · 4 хв

Самоконтроль (APPCC), простежуваність і маркування

Система APPCC

Кожне харчове підприємство повинно мати систему самоконтролю на основі APPCC (Análisis de Peligros y Puntos de Control Crítico — аналіз небезпечних чинників і критичні точки контролю; в Україні відома як НАССР) відповідно до статті 5 Reglamento (CE) 852/2004. У малих закладах вона може бути гнучкою та простою, спираючись на посібники з належної гігієнічної практики, але завжди має бути відповідальна особа, яка її впроваджує (RD 1021/2022, ст. 20).

7 принципів APPCC

  1. Визначити небезпеки кожного етапу.
  2. Визначити критичні точки контролю (PCC): етапи, на яких контроль є вирішальним, щоб усунути або зменшити небезпеку (наприклад, приготування або охолодження).
  3. Встановити критичні межі для кожної PCC (наприклад, 63 °C під час підтримання гарячим).
  4. Налагодити моніторинг кожної PCC (хто вимірює, як і як часто).
  5. Встановити коригувальні дії (medidas correctoras) на випадок, коли межу не дотримано (наприклад, викинути або знову підігріти).
  6. Перевіряти (верифікувати), чи система працює.
  7. Вести документацію та записи.

Програми-передумови (загальні плани гігієни)

Ще до APPCC підприємство повинно мати актуальні базові плани: навчання працівників, миття й дезінфекція, боротьба зі шкідниками, питна вода, обслуговування обладнання, контроль постачальників, простежуваність, поводження з відходами та алергени.

Твоя роль

  • Виконувати інструкції для свого робочого місця.
  • Заповнювати й підписувати записи, за які ти відповідаєш (температури камер, приготування й охолодження, прибирання, приймання товару), одразу, у момент перевірки, і з реальними даними. Запис, заповнений «з пам'яті» або вигаданий, нічого не вартий і є тяжким порушенням.
  • Застосовувати коригувальну дію і повідомляти, якщо контроль виявив проблему.

Простежуваність

Простежуваність (trazabilidad) — це можливість простежити шлях продукту: від кого його отримано і, на підприємствах, що продають іншим підприємствам, кому його передано («крок назад і крок уперед», Reglamento (CE) 178/2002, стаття 18).

  • Зберігають накладні та рахунки постачальників.
  • Зберігають етикетки продуктів з їхньою партією (lote); якщо продукт ділять на порції або заморожують, інформацію про нього не втрачають.
  • Заклади, які використовують живих двостулкових молюсків (мідії, клеми, устриці), зберігають їхню етикетку щонайменше 60 днів після того, як використали весь вміст упаковки.
  • У разі санітарного попередження (alerta sanitaria) простежуваність дозволяє швидко відкликати партію, якої це стосується.

Маркування і дати

  • Термін придатності, дата «вжити до» («fecha de caducidad»): на дуже швидкопсувних продуктах (фарш, свіже м'ясо та свіжа риба в упаковці, свіже пастеризоване молоко). Після цієї дати продукт не можна продавати, подавати чи використовувати.
  • Дата «краще вжити до» («consumir preferentemente antes del…»): на стабільніших продуктах (печиво, консерви, суха паста). Після цієї дати продукт міг втратити якість, але може й далі бути безпечним, якщо упаковка ціла і він добре зберігався. Європейські норми (Reglamento (CE) 852/2004, додаток II, розділ V bis) дозволяють передати його в дар після цієї дати, якщо він і далі безпечний, а Ley 1/2025 заохочує не викидати такі продукти, а використовувати.
  • Продукти, приготовані або поділені на порції в самому закладі, позначають етикеткою (назва, дата приготування і кінцева дата використання). Якщо продукт ще й заморожують, на етикетці має бути дата приготування, дата заморожування і новий кінцевий термін (RD 1021/2022, ст. 5).
  • На етикетці фасованих продуктів вказані, серед іншого, інгредієнти, виділені алергени, умови зберігання, партія та відповідальне підприємство.

Інспекція

Інспектор може прийти без попередження і оглянути все: кухню, камери, склад і документи. Ти повинен допомагати йому й показувати те, що він просить (RD 1021/2022, ст. 21). Що він зазвичай перевіряє:

  • Температури: вимірює своїм термометром камери, вітрини й водяну баню і порівнює з вашим журналом.
  • Журнали самоконтролю: температури, прибирання, приймання товару, охолодження, олія для смаження. Заповнені в той день, коли треба було.
  • Етикетки на тому, що ви приготували, поділили на порції чи заморозили: назва й дати.
  • Інформацію про алергени кожної страви, письмово, і табличку, де сказано, як з нею ознайомитися.
  • Накладні (albaranes) постачальників і етикетки з партією (lote) (а для мідій чи клемів (almejas) — 60 днів).
  • Сиру рибу: доказ, що її заморожували або що вона з аквакультури, вільної від анізакісу, і повідомлення в меню.
  • Шкідників: сертифікат уповноваженої компанії і жодних слідів гризунів чи комах.
  • Гігієну персоналу: руки, нігті, прикраси, ковпак, одяг; і те, чи ти вмієш пояснити, що робиш.
  • Навчання: чи може підприємство довести, що його персонал навчений.

Якщо щось не так, інспектор може вимагати виправлень, заблокувати (вилучити з обігу) продукти або ініціювати штраф.

Перевір, чого ти навчився

Три запитання з цього модуля. На результат вони не впливають: це просто тренування.

Як упорядковують запаси в камері?

Ти зробив крокети й заморожуєш частину на наступний тиждень. Що пишеш на етикетці?

Що таке критична точка контролю?